“Атакуємо” кризу

системных потрясінь в фінансовій, промисловій, соціальио-економічної сфері. Це прийняття безпрецедентно популістського бюджету на 2008 рік, який зруйнував можливості інноваційного розвитку країни, адміністративна ревальвація гривні, небувалий ріст негативного зовнішньоторговельного сальдо, вступ у СОТ без чіткої програми адаптації ризикованих галузей - АПК, легкої, текстильної й харчової промисловості, скасування податкових векселів з одночасним ростом заборгованості бюджету по поверненню ПДВ тощо.

Особливості нинішнього часу полягають у продовженні дестабілізації на фінансовому ринку та стрімкому зростанню її впливу на промисловість і підприємництво в цілому з відчутним погіршенням соціальних показників.

Треба дивитися правді в очі: нинішня криза в Україні обумовлена не стільки світовими тенденціями, скільки неузгодженою та непрофесійною внутрішньою політикою влади. Навіть нині, в умовах зростання ризиків щодо майбутнього економіки та добробуту населення, влада вдається до загострення протистояння. Антикризові заходи розроблялися кожним органом окремо, і в парламент було внесено відразу кілька варіантів законопроектів. Однак антикризові міри можуть бути ефективними тільки в тому випадку, коли уряд, парламент, президент і Національний банк працюють злагоджено й займають єдину, консолідовану позицію. Так сьогодні діють всі розвинені країни: Німеччина, Франція, Росія, Англія, США.

Через хаотичну фінансову політику, маніпуляції з курсом долара населення втратило довіру до банків, і відплив коштів з депозитних рахунків в жовтні сягнув 16,9 млрд грн. Постанова НБУ № 319 суттєво погіршила умови кредитування суб'єктів господарської діяльності, ускладнила значну кількість операцій з зовнішньоекономічної діяльності, знизила оперативність поточних рахунків. Нова постанова Національного банку № 353 по суті узаконює управління валютним ринком в ручному режимі, посилює несприятливі для підприємців   обмеження на валютному ринку.

Кілька провідних галузей економіки демонструють падіння обсягів виробництва. Порівняно з серединою року в 2 рази знизилися обсяги виробництва в гірничо-металургійному комплексі. Складна ситуація в аграрно-промисловому комплексі -невдала політика з експорту українського зерна перетворила величезний врожай на величезну проблему селян. На 7,2 % відповідно до початку року зменшилися обсяги в будівництві, виробництві будівельних матеріалів. Падають обсяги виробництва в автомобілебудуванні, житлово-комунальному господарстві тощо.

На цьому фоні заборгованість з заробітної плати лише за вересень збільшилась на 22,2% або на 154,165 млн.грн. і сягнула понад 850 млн.грн. Все більш відчутними стали загрози на ринку праці - слід побоюватися скорочення кадрів у таких бюджетоутворюючих галузях, як металургійна, хімічна, будівна, Скорочення торкнуться і великої кількості фахівців середньої ланки управлінського апарату компаній. Серйозною загрозою зайнятості є неабияка відкритість ринку для імпорту та робота за стандартами Світової організації торгівлі без програм адаптації. За вісім місяців цього року від'ємне зовнішньоторговельне сальдо склало 12,5 млрд. доларів і вдвічі перевищило рівень минулого  року. Такий дисбаланс означає сприяння  формуванню робочих  місць  за кордоном і не залишає шансів національному ринку праці. Ускладнить соціально-економічну ситуацію повернення в Україну трудових мігрантів, а їх налічується від 3 до 4 мільйонів.

Антикризовий закон, який депутати Верховної ради України прийняли в п'ятницю, та низька актикризових заходів уряду не є самодостатнім пакетом дій, який гарантовано мінімізує наслідки фінансових, соціально-економічних потрясінь та виведе країну на шлях сталого зростання. Це лише маленький крок на довгому шляху одужання. Будь-який антикризовий пакет не повинен бути спрямований на охолодження економіки, вести до спаду промисловості, а тому мас бути доповнений комплексом дій, спрямованих на посилення стратегії розвитку.

Учасники круглого столу в Українському союзі промисловців і підприємців в особі представників реального сектору економіки, вчених, аналітиків, лідерів громадських організацій ділових кіл вважають за необхідне доповнити антикризовий пакет заступними заходами:

- передбачити стимули для реального сектору економіки задля посилення

інновапійно-інвестиційної складової;

передбачити заходи з реального доступу підприємців до кредитних ресурсів;

створити умови задля прискорення амортизації, модернізації основних фондів, рефінансування прибутку в розвиток підприємств;

додати максимум зусиль з розвитку внутрішнього ринку з тим, щоб спрямувати туди продукцію металургійної, хімічної, будівельної, машинобудівної галузей, агропромислового комплексу та харчової промисловості;

додати прискорення проектам ЄВРО-2012 в комплексі усіх інфраструктурних робіт - спорудження спортивних об'єктів, готелів, аеропортів, доріг тощо;

припинити безпрецедентне проникнення на внутрішній ринок імпортних товарів, в першу чергу тих, аналоги яких виробляються в Україні;

вжити стимулюючих заходів для підтримки українського експорту;

надати реальну підтримку малому і середньому бізнесу;

- прийняти спеціальну програму з подолання негативних тенденцій у сфері

зайнятості, яка міститиме державний протекціонізм тих галузей, що опинилися в зоні

ризику;

- на базі вжитих заходів прийняти доповнення до бюджету 2008 року, розробити та

прийняти державний бюджет на 2009 рік.

Учасники круглого столу вважають за необхідне наголосити, що рятівним ліком від

кризи є не кількість антикризових законів і палкість дебатів навколо них, а лише

погоджена та скоординована робота усіх гілок влади, припинення безглуздого

протистояння, яке знищує навіть паростки оздоровлення, ідеї національного об'єднання

навколо вирішення народжених кризою проблем. Вони проголошують створення

громадської антикризової ради у складі промисловців, підприємців і роботодавців, науковців і аналітиків, представників об'єднань ділової спільноти та беруть на себе зобов'язання ретельно слідкувати за результативністю та наслідками вжитих антикризових заходів, розробляти та надавати владі пропозиції з їх удосконалення та ефективності.

Із заяви об'єднань промисловців, підприємців та роботодавців

щодо необхідності консолідації зусиль влади і ділової громадськості з пошуку

шляхів виходу з економічної кризи.